Про погашення податкового боргу під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Нещодавно платники податків мали нагоду отримати відповіді на турбуючі питання, пов’язані з погашенням податкового боргу по податкам, зборам та єдиному внеску від завідувача Добропільського сектору погашення боргу Покровсько-Добропільського управління Ірини Маже під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

То що ж запитували у фахівця ГУ ДФС у Донецькій області?

Питання 1.

У які терміни після виникнення податкового боргу проводиться опис майна та який порядок такого опису, які при цьому документи повинні бути надані підприємству?

Відповідь.

Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);

у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Питання 2.

Яка передбачена відповідальність, якщо СГ своєчасно не сплачує розстрочені суми податкового боргу (грошових зобов’язань)?

Відповідь.

У разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.

З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ст. 100 Податковим кодексом України.

Питання 3.

Які заходи примусового стягнення застосовуються до платників за несплату єдиного внеску?

Відповідь. Порядок стягнення заборгованості з платників визначає Закон України від 08.07.2010 N2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон N2464-VI) та Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом ДФС України від 04.05.2018 № 469.

Відповідно до п.4 ст.25 Закону N2464-VI фіскальний орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню, з урахуваннями норм Закону України від 21.04.1999 №606-XIV «Про виконавче провадження».

Так, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з фіскальним органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, фіскальний орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Окрім цього, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. До того ж, передбачено право на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Питання 4.

Чи можливе розстрочення заборгованості по єдиному внеску?

Відповідь.

Закон N2464-VI не передбачає розстрочення заборгованості зі сплати внеску. До того ж, відповідно до ч.12 ст.9 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

logo

ДОБРОПІЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА

ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ

КОНТАКТИ

  • м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83
  • Поштовий індекс: 85004
  • E-mail: mrd@mrd.gov.ua
  • Тел. (06277) 2-78-60
  • Факс (06277) 2-78-71
  • Пн-Чт. 08.00-17.00, Пт. 08.00-16.00
  • Перерва: 12.00-13.00

СОЦМЕРЕЖІ


  Facebook

  Youtube

 

logo main 100

2016 © Добропільська міська рада. Всі права захищені. Всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали належать Добропільській міській раді та охороняються законом України "Про авторське право і суміжні права". При використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.