Дерило Андрій
Дерило Андрій народився 22 жовтня 1977 року у с.Воскресенівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області.
Служив на посаді старшого сержанта кулеметника в механізованому відділенні 93-ї окремої механізованої бригади (військова частина А1302). Він був одружений, мав двох дітей, сестру та батьків.
23 травня 2014 року на блокпосту поблизу села Золотий Колодязь на трасі Добропілля — Краматорськ близько 15:00, під'їхав автомобіль патрульно-постової служби та інкасаторський мікроавтобус. Українські бійці укріплювали свої позиції, коли озброєні чоловіки вийшли з автомобілів, кинули шумові гранати і відкрили вогонь.
Андрій отримав два поранення: сліпе просте поранення черепа і головного мозку, а також вогнепальне поранення шиї. Незважаючи на важкі травми, він продовжував вести вогонь до втрати свідомості.
Помер 9 червня 2014 року в Київському госпіталі.
Указом Президента України № 599/2014 від 19 липня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Портрет Героя розміщено на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві. Похований у селі Видвиженець, Дніпропетровської області.
