Малєєв Андрій
Малєєв Андрій Сергійович народився 18 грудня 1991 року в селищі Святогорівка.
З 1 по 11 клас навчався у Святогорівській школі.
«Він був надзвичайною особистістю, слід якої назавжди закарбований у серцях тих людей, яким пощастило зустріти його на своєму шляху. Він завжди першим приходив на допомогу однокласникам. Жоден футбольний матч не відбувався без Андрія. Натхненним, веселим, сповненим життя, невичерпної мудрості, чесності та великої кількості тепер уже назавжди нерозказаних історій ми і запам’ятаємо нашого Героя. Безмежна вдячність Андрієві за стійкість і рішучість у прийнятті рішення про захист нашої держави», - з сумом говорить класний керівник хлопця Олена Пивоварова.
Після закінчення школи навчався у Слов’янську, а згодом вищу освіту здобував у Харківській державній академії залізничного транспорту.
Андрій любив подорожувати Україною, часто пригощав рідних власноруч приготованими стравами. «В нього дуже гарно виходило, особливо готувати шашлик і запікати страви в духовці», - з теплотою згадує мама Малєєва Ольга Яківна.
У 2018 році Андрій став військовослужбовцем Національної гвардії України.
30 січня 2024 року внаслідок ворожого авіаційного обстрілу отримав поранення несумісні з життям в с.Терни Краматорського району Донецької області. Похований на одному з кладовищ у рідному селищі.
Державні нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеня (2023 р.), відомча заохочувальна відзнака – нагрудний знак «За доблесну службу» (2024 р.), орден «За мужність» ІІ ступеня (посмертно) (2024 р.), орден «Хрест Героя» (посмертно) (2024 р.).
Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!
